Хайнацький Євген Сергійович

Суддя Печерського районного суду міста Києва

Роль у справі Шабуніна:

Ключові факти:

Дозволив засновнику “Дельта Банку” виїжджати за кордон під час дії запобіжного заходу
Обрав запобіжний захід засновнику і гендиректору інвесткомпанії Concorde Capital із завищеною заставою
Створював перешкоди для оголошення в міжнародний розшук екснардепки Ткаченко
У ЗМІ відомий як суддя-мільйонер
Матеріальна допомога з бюджету попри значні заощадження

Дозволив засновнику “Дельта Банку” виїжджати за кордон під час дії запобіжного заходу

Після ліквідації у 2015 році «Дельта Банк» залишив десятки мільярдів гривень боргів перед кредиторами і вкладниками. За інформацією правоохоронних органів, до збанкрутування установи причетний її засновник — Микола Лагун. У серпні 2020 року йому повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків, збитки державі оцінили в 33 млн грн.

За інформацією з судового реєстру, коли запобіжний захід, призначений Лагуну у вигляді цілодобового домашнього арешту, ще діяв — Печерський райсуд Києва дозволив Лагуну виїжджати з України. Головуючим суддею у цій справі був Євген Хайнацький.

Таким чином ухвала, прийнята під головуванням Хайнацького, дозволила боржнику переховуватись за кордоном. 5 листопада 2024 року Офіс генпрокурора оголосив Лагуна в міжнародний розшук за звинуваченнями в ухиленні від сплати податків та заволодіння майном в особливо великих розмірах.

Обрав запобіжний захід засновнику і гендиректору інвесткомпанії Concorde Capital із завищеною заставою

18 січня 2024 року правоохоронці затримали засновника і гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепу на виїзді з України на кордоні із Польщею. Підставою стали підозри щодо бізнесмена у справі, що стосується нібито незаконного відчуження землі на Київщині.

Хайнацький був слідчим суддею у справі Мазепи. За інформацією ЗМІ, справа мала на меті здійснити тиск з боку Офісу Президента на українських бізнесменів. За клопотанням Офісу генпрокурора Хайнацький обрав запобіжний захід Мазепі у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у сумі 350 млн грн. Така сума застави фактично позбавила бізнесмена альтернативного запобіжного заходу, оскільки виявилась не співмірною з його майновим становищем та згідно КПК повинна була бути значно нижчою.

Згодом Апеляційний суд Києва переглянув рішення та знизив суму застави до 21 млн грн, що свідчить про суттєве та необґрунтоване завищення Хайнацьким призначеної ним суми застави.

Також через цю справу суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора Євгеній Сльота увійшли до реєстру недобросовісних правоохоронців та суддів, що тиснуть на бізнес. Цей реєстр веде громадський рух “Маніфест 42”.

Створював перешкоди для оголошення в міжнародний розшук помічниці екснардепа Ткаченка

У 2020 році НАБУ і САП повідомили про підозру чотирьом особам в організації злочинної схеми та, як наслідок, нанесенні 93,3 млн грн шкоди ПАТ «Одеський припортовий завод». Серед підозрюваних була довірена особа (помічниця) екснардепа від фракції «Блоку Петра Порошенка» Олександра Грановського — колишня членкиня правління Одеського припортового заводу Ольга Ткаченко, яку оголосили в розшук.

Як повідомляв Одеський припортовий завод ЗМІ, судовим рішенням прокурорів зобов'язали провести додаткову перевірку обґрунтованості оголошення Ткаченко у міжнародний розшук. За даними «Слово і діло», вказане рішення ухвалили в лютому 2021 року у Печерському районному суді міста Києва і воно засекречене. Цю постанову виніс суддя Євген Хайнацький за скаргою адвоката Ткаченко.

У ЗМІ відомий як суддя-мільйонер

У ЗМІ Хайнацький відомий як суддя-мільйонер. У своїй декларації (за 2024 рік) Хайнацький задекларував 50 об’єктів нерухомості. Майже усі з них зареєстровані на дружину — Юлію Кияновську.

Сама Юлія, за даними аналітичної системи YouControl, входить у групу родини Кияновських, основні напрямки діяльності компаній її родини — харчова промисловість та агропромисловість: вона є акціонером ПРАТ “Ічнянський завод сухого молока та масла” (код ЄДРПОУ 00448031), власником якого є її батько — Кияновський Віктор Павлович, а також є засновником і бенефіціарним власником ТОВ АЗС “КРОС” (код ЄДРПОУ 31237275), що займається роздрібною торгівлею пальним.

Віктор Кияновський (батько Юлії) є директором ТОВ “Ічнянське” (код ЄДРПОУ 42496078), де працює та отримує зарплату Юлія Кияновська згідно з деклараціями. Власник цієї компанії – ПП “Ічнянський Бетон” (код ЄДРПОУ 39134369).

Саме це підприємство надає елітний позашляховик BMW Х7 2022 року випуску з декларованою вартістю 2 806 812 грн родині судді в користування на безоплатній основі. Власником і директором цього підприємства є Ясенівка Сергій Іванович — тісно пов’язана із сім’єю Кияновських особа.

Ще один позашляховик, BMW Х5 2021 року випуску та декларованою вартістю 2 732 975 грн., надає сім’ї судді в безоплатне користування ТОВ АЗС "КРОС" (код ЄДРПОУ 31237275), що належить самій Юлії.

Сім’я судді отримує значні доходи від рідних дружини. Так, за період 2016-2019 років дружина Хайнацького отримала дохід у виді подарунка в грошовій формі загальною сумою 4 762 847 грн від своєї матері та батька: Ольги та Віктора Кияновських.

Матеріальна допомога з бюджету попри значні заощадження

Проте матеріальний добробут родини не перешкоджає отриманню Хайнацьким матеріальної допомоги.

У 2019 році він отримав матеріальну допомогу від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у розмірі 18 000 грн. Водночас задекларував значні суми власних заощаджень: 156 тис. грн., 25 тис. доларів США та 2 154 євро, що навряд чи свідчить про потребу в матеріальній допомозі з бюджету.

Наступного року Хайнацький теж отримав таку допомогу в розмірі 10 320 грн.